Анатомічний театр жіночого медінституту

Характеристика	Опис
Адреса	Скрипниківський узвіз, 8
Рік будівництва	1910—1911 роки
Архітектор	Бекетов Олексій Миколайович
Стиль	модерн
Охоронний статус	Пам’ятка архітектури та містобудування місцевого значення №7035-Ха
Автентичні двері	Ні

Історія

Після рішення Харківського медичного товариства у травні 1910 року про створення Харківського жіночого медичного інституту організаційний комітет зі створення інституту запланував будівництво анатомічного театру цього навчального закладу з аудиторією на 300 осіб, музеєм та кімнатами для занять. Будівля анатомічного театру жіночого медичного інституту була зведена у швидкому темпі протягом другої половини літа — осені 1910 року за проєктом Олексія Миколайовича Бекетова у Скрипниківському узвозі. Архітектор обіцяв здати будівлю 25 вересня 1910 року. За будівництвом від інституту стежив професор А. Д. Чиріков, який перебував там весь свій вільний час.

Ще до завершення будівництва, у жовтні 1910 року в анатомічному театрі почали проводитись заняття. 30 січня 1911 року у будівлі було відкрито анатомічний музей, який створив Володимир Воробйов, а 2 лютого відкрито й анатомічний театр. Саме тут пройшло друге відкриття Харківського жіночого медичного інституту.

Будівництво анатомічного театру Харківського жіночого медичного інституту було завершено 1911 року. Це двоповерховий прямокутний у плані будинок у стилі модерн та неокласицизму, що мав потиньковані деталі та напівпідвал. Фасад будівлі архітектор прикрасив пілястрами та цегляними деталями.

В анатомічному театрі проходили лекції та анатомічні роботи, зокрема, студентки вивчали будову людського тіла, викладачі проводили розтини та вчили робити розрізи. Поруч був анатомічний музей, організований доктором Володимиром Петровичем Воробйовим.

Анатомічний музей розміщався на верхньому поверсі новозведеної будівлі анатомічного театру. Займав він дві кімнати. Перше приміщення — відділ кісток. Тут поміщалися декілька скелетів та 20 вітрин з кістками черепа та скелету. Всі експонати були якісно проінформовані так, щоб будь-яка слухачка могла вивчати ту чи іншу кістку, зовсім не звертаючись до атласу і прозектора (лікар-патологоанатом).

Серед експонатів малися кістки жіночого таза з усіма діаметрами. З числа особливо складних до екпозиціонування частин було внутрішнє вухо. У цій кімнаті розвішано по стінах ряд картограм. Незабута порівняльна анатомія та ембріологія кісткової системи тварин, що значною мірою полегшували вивчення скелета людини.

Друга кімната спеціально присвячена людському мозку і нутрощам. Експозиціонувалося 10 бездоганно виконаних закордонних моделей нутрощів. На стінах розвішені та розставлені на столах ящики, де поміщалися розмічені препарати по різним відділам та системам мозку, особлива увага приділялася препаратам жіночої статевої сфери.

Мозок представлений вичерпно у великій кількості препаратів. Тут же розміщувалися декілька художньо-виконаних професором А. К. Білоусовим анатомічних малюнків, подарованих музею його засновником.

Окрему частину музею займала експозиція м’язів, периферичної судинної та нервової системи, встановлена у препарувальному залі на нижньому поверсі. Зал анатомічного театру був доволі великим, світлим, рясно забезпечений водою, чистий та охайний. Препарувальний зал Харківського імператорського університету зовсім не міг з ним конкурувати. Крім цього було влаштовано підйомну машину, для доставлення сюди й у верхній препарувальний зал оперативної хірургії трупів з холодильника, влаштованого в підвалі. Загалом аудиторія та театр були облаштовані за зразком закордонних.

У 1920 році Харківський жіночий медичний інститут та медичний факультет колишнього Харківського університету реорганізували у Харківську медичну академію (нині — Харківський національний медичний університет). На цокольному поверсі була створена кімната прощання, в якій підтримувалася температура +8 градусів за Цельсієм за допомогою підземних вод.

За переказами, будівля анатомічного театру є тильною стороною комплексу споруд Інституту мікробіології й імунології імені І. І. Мечникова.

Згодом тут знаходились пастерівська станція, перший у Харкові цех, в якому фасували ліки, а потім суд у справах неповнолітніх та народний суд Київського району міста Харкова.

Рішенням Харківського обласного виконавчого комітету від 30 квітня 1980 року № 334 та Рішенням Харківського обласного виконавчого комітету від 05 березня 1992 № 61 будівля була внесена до списку пам’яток архітектури та містобудування місцевого значення під № 257.

Фасад будинку використовували для знімання фільму «Дау», для чого його заколотили дошками. Зйомки проходили тут у 2008 році. За місяць після зйомок, у листопаді 2008 року, двірник знайшов у провулку вибуховий пристрій, які правоохоронні служби знешкодили. На думку, місцевих мешканців, це був реквізит, який забули творці фільму.

За словами місцевих мешканців, всі закинуті кімнати ще до зйомок фільму дослідили мародери.

У червні 2020 року будівля під назвою «Жилбудинок» відповідно до наказу Міністерства культури та інформаційної політики від 4 червня 2020 року № 1883 занесена до переліку Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятка культурної спадщини містобудування та архітектури місцевого значення за № 7035-Ха.

Галерея

Джерела

Анатомічний театр Харківського жіночого медичного інституту — Вікіпедія. Фото — Тітаренко Михайло, Antin82