Покровський собор

Характеристика	Опис
Адреса	вулиця Університетська, 8
Рік будівництва	1689 рік, реконструкція (реставрація): 1950 рік
Архітектор	Невідомо
Стиль	українське бароко
Охоронний статус	Пам’ятка архітектури національного значення 692 (нац.), 429, 621, 692/1
Автентичні двері	Ні

Історія

Покровський собор — єдиний представник козацького бароко в Харкові. Церкву було засновано у середині XVIII століття українськими козаками за межами фортеці.

У 1689 році тоді дерев’яну Покровську церкву знесли, й козаки побудували нову кам’яну. На жаль, автор проєкту невідомий. Церкву освятив митрополит Авраам.

У 1726 у з ініціативи єпископа Білгородського Єпіфанія Тихорського і генерал-губернатора Слобідської України князя Михайла Голіцина був заснований Свято-Покровський чоловічий училищний монастир з харківським колегіумом першим вищим навчальним закладом на Лівобережжі. Покровська церква при цьому з 1729 стала монастирською і коллегіумською. Храм відремонтували, прикрасили й забезпечили церковним начинням.

У 1732-му на дзвіниці встановили дзвін вагою 1,6 тонни.

У 1799–1846 Покровський собор був катедральним собором Харкова.

Протягом XIX і початку XX століття в церкві велися роботи з його прикрашання ремонту та благоустрою.

Після захоплення міста більшовиками й встановлення їх влади у місті, розпочалася боротьба з релігією. У 1920 році храм закрито. Під час Другої світової війни храм продовжив руйнуватися.

У 1950-х була зроблена спроба його косметичного ремонту, а в наступне десятиліття було розроблено проєкт реставрації храму в первинному вигляді — з галереєю між церквою і дзвіницею. Була розібрана трапезна між церквою і дзвіницею, а також переходу до Архієрейського дому і Озерянської церкви, проте після цього реконструкція призупинилася, і собор простояв у риштуваннях до перебудови.

У 1992 році храм передано Українській православній церкві московського патріархату. Нині Покровська церква — один із символів міста, найстаріша збережена будівля Харкова.

Архітектура храму, на думку деяких фахівців, повторює українську дерев’яну тридільну церкву. Храм має три вежі, простий фасад, що прикрашено лиштвою, напівколонами, карнизами, арками.

Надзвичайно легкий і стрункий, здалека собор нагадує три свічки, які стоять у ряд. Три його вежі розділені від самої землі, звужуються догори та гармонійно об’єднані у єдине ціле. До центральної восьмикутної вежі (8,5х10 м) зі сходу примикає п’ятигранний вівтар (4х6 м), а із заходу — бабинець (6х5 м). Висота середньої, найвищої частини, від землі до хреста становить 45 м.

Собор побудовано у два поверхи: знизу — зимній, теплий, храм, зверху — літній, холодний. Верхня церква майже цілком повторює нижню. Перший ярус оточено відкритою аркадою, на якій на рівні підлоги верхнього храму побудовано обхід-гульбище. Фасади собору багато прикрашені лиштвою, напівколонами, карнизами. Монументальному вигляду храму відповідає вишукана краса та стрункість інтер’єру.

Будівлю Покровського собору непогано видно з паркінгу в саду Шевченка (840 метрів). Також гарний вигляд на собор відкривається з Бурсацького (280 м) і Новоіванівського мосту (1,6 км). З них церкву видно поруч з Успенським собором.

Галерея

Краєвид на Покровський монастир з вулиці Клочківської. Огорожа та каплиця будуть розібрані за наказом радянської влади у 1920-х роках Краєвид на двір Покровського монастиря. Ліворуч Озерянська церква, побудована як базиліка у 1896 році, далі — сам Покровський собор ще з окремим входом, а праворуч — архієрейський будинок 1820-х років Покровський монастир на фото українського мистецтвознавця Стефана Таранушенка 1922 року Гравюра 1840-х років, що зображує вид на Університетську гірку з-за Лопані. По центру видно Успенський собор, ліворуч Покровський монастир. Покровський собор з парковки у саду Шевченка Покровський собор всередині Покровський собор всередині на фото українського мистецтвознавця Стефана Таранушенка 1914 року Інтер’єр нижнього Хрестовоздвиженського храму на фото українського мистецтвознавця Стефана Таранушенка 1914 року Покровський собор з каланчі пожежної частини на Миколаївській площі (майдан Конституції). Забудова, що видна на фото зруйнована у 1940-х, пожежна частина — у 1960-х. Ліворуч видніється Різдвяна церква на Конторській (XVIII ст — 1920-ті) Собор із прибудовою, яка у 1920-ті рр. віддана під музей, а пізніше знесена на фото українського мистецтвознавця Стефана Таранушенка 1914 року Пошкоджений перебудовами та бомбардуваннями собор у роки Другої світової війни Краєвид на Харків та Покровський собор з будинку на вулиці Полтавський шлях (тоді Катеринославська), 2. Кінець ХІХ століття Німецький аерофотознімок 1942 року, де видно зруйнований торговий будинок Пащенка-Тряпкіна, а ліворуч пошкоджені будівлі монастиря Німецький аерофотознімок 1942 року. В центрі — будинок дворянського зібрання, знищений наприкінці 1942 або на початку 43. За ним можна побачити Покровський монастир Деталі храму на фото українського мистецтвознавця Стефана Таранушенка 1922 року Інтер’єр нижнього Хрестовоздвиженського храму на фото українського мистецтвознавця Стефана Таранушенка 1914 року

Джерела

Покровський собор — Вікіпедія. Фото — Тітаренко Михайло, Марина Григор’єва, Ekaterina Polischuk